Проблеми харчування дітей раннього віку

На сьогоднішній день теоретично ми усвідомлюємо, що вигодовування дітей першого року життя немодифікованим коров’’ячим молоком (НКМ) може призвести до різноманітних порушень у розвитку дитини, появи патологічних реакцій харчової гіперчутливості, алергічних та автоімунних захворювань, порушень імунного захисту, більшого ризику інфекційних хвороб. Практично, за нашими даними, близько 11 % дітей протягом першого року життя отримують коров’’яче молоко, близько 3 % вигодовуються виключно коров’’ячим молоком, 17 % — молочними сумішами і коров’’ячим молоком [1]. Після року вживання немодифікованого коров’’ячого молока є типовим для харчування більшості дітей. Доведено, що раннє споживання коров’’ячого молока має кілька патологічних механізмів, які можуть діяти синергічно, посилюючи небажані наслідки. Відсутність олігосахаридів й інших необхідних біологічно активних речовин у коров’’ячому молоці призводить до порушень у формуванні кишкової мікробіоти дитини, адекватних механізмів імунного захисту, харчової толерантності. Малий вміст заліза у коров’’ячому молоці та високий ризик мікрогеморагій на слизовій оболонці кишок обумовлюють розвиток хронічної недостатності заліза, що, у свою чергу, порушує нормальний метаболізм дитини, збільшує ризик розвитку залізодефіцитної анемії та інших дефіцитних станів. Значний вміст кальцію й казеїну в коров’’ячому молоці додатково порушує всмоктування заліза в кишечнику, посилюючи його нестачу в дитячому організмі. Діти, які споживають коров’’яче молоко, отримують набагато більше білка й мінеральних речовин, що суттєво навантажує нирки, змушуючи їх посилено працювати і виділяти більше рідини. Коров’’яче молоко містить ряд білкових алергенів, які провокують різноманітні алергічні реакції. У подальшому невідповідність складу коров’’ячого молока фізіологічним потребам дитини може сприяти розвитку таких захворювань, як ентеропатія, хвороба Крона, ожиріння, артеріальна гіпертонія, цукровий діабет, атопічний дерматит, астма, біль голови, синдром дефіциту уваги з гіперактивністю, ревматоїдний артрит, остеопороз тощо. Усе більше накопичується даних, що розвиток багатьох захворювань у дорослому віці тісно пов’’язаний з характером харчування на першому році життя [2–5].

Як ми вже зазначали у своєму попередньому повідомленні, в Україні практично відсутні епідеміологічні дослідження, які стосуються особливостей вигодовування дітей перших років життя та його впливу на показники здоров’’я і розвитку дітей перших років життя, що спонукало нас до проведення ряду досліджень.

Метою нашого дослідження було вивчення особливостей вигодовування дітей перших двох років життя і вплив харчування, у тому числі споживання немодифікованого коров’’ячого молока, на захворюваність, частоту харчової гіперчутливості та алергічних реакцій.

Матеріал і методи

На першому етапі анкетування у поперечне дослідження були залучені 5354 доношені дитини віком від 1 до 18 міс. (жителі мм. Києва, Львова та Львівської області), у яких визначався характер та особливості харчування на першому й другому році життя.

На другому етапі у ретроспективному когортному дослідженні ми оцінювали показники захворюваності й частоту алергічних реакцій, харчової гіперчутливості у 1000 дітей з попередньої вибірки, які були розподілені в 2 групи залежно від типу вигодовування протягом першого року життя (471 дитина, які отримували немодифіковане коров’’яче молоко, і 529 немовлят, які не отримували його) [1].

На третьому етапі дослідження ми провели аналіз захворюваності, частоти алергічних реакцій і реакцій гіперчутливості, розподіливши дітей з попередньої вибірки на 3 групи. 1-ша група включала 135 немовлят, які протягом першого і другого року життя не отримували немодифікованого коров’’ячого молока, 2-гу групу становила 471 дитина, які почали приймати коров’’яче молоко на першому році життя, і до 3-ї групи ввійшли 394 дитини, які почали отримувати немодифіковане коров’’яче молоко на другому році життя. Середній вік дітей у групах на момент опитування був близько 20 міс.

У роботі використані стандартні методи описового, порівняльного і категоріального аналізу. Попередньо оцінювали характер змінних (кількісні, якісні) і нормальність розподілу даних. Для безперервних змінних залежно від особливостей їх розподілу розраховували середнє і стандартне квадратичне відхилення (SD).

За умови нормального розподілу даних для порівняння двох груп застосовували t-критерій Стьюдента для незалежних виборок. За умови непараметричного розподілу даних групи порівнювали за допомогою критерію Манна — Уїтні. Відмінності за номінальними (категоріальними) змінними оцінювали за допомогою критерію c 2 або точного критерію Фішера. Усі результати вважали вірогідними за умови, що р 0,05.

Результати та їх обговорення

За даними нашого анкетування, близько 13 % опитаних дітей до 2-річного віку не отримували немодифікованого коров’’ячого молока як харчовий продукт. Частота застосування коров’’ячого молока на першому й другому році життя була дещо вищою в дітей, які знаходились протягом першого року життя на штучному вигодовуванні, хоча вірогідної відмінності не було визначено (табл. 1).

За нашими даними, загальна частота вияву будь-яких клінічних ознак реакцій гіперчутливості, алергічних реакцій була достатньо високою в усіх групах, проте вірогідно вищою в дітей, які у своєму раціоні на 1-му або 2-му році життя мали НКМ. Так, у дітей, які взагалі не отримували НКМ, частота таких проявів сягала 40,74 %, у групі дітей, які почали отримувати НКМ на 1-му році життя, — 43,74 %, у групі дітей, які почали отримувати НКМ на 2-му році життя, — 50,76 % (р = 0,048) (рис. 1).

Оцінюючи за даними анкетування батьків частоту харчової алергії, ми визначили істотне збільшення патологічних реакцій на харчові продукти в дітей, які отримували НКМ як на першому, так і на другому році життя. Якщо серед дітей 1-ї групи алергічні реакції на харчові продукти спостерігалися в 17,04 %, то в 2-й групі — у 49,26 %, у 3-й групі — у 51,52 % (р 0,001). Як можна побачити з наведених даних, спостерігається певна тенденція до збільшення частоти алергічних реакцій на їжу протягом 2-го року життя дітей, які почали отримувати коров’’яче молоко.

Враховуючи, що діти, які практично досягли 2-річного віку, споживають достатню кількість різноманітних продуктів, ми провели аналіз частоти алергічних реакцій на конкретні харчові продукти. Вірогідну відмінність за частотою харчової алергії ми отримали в дітей 1, 2, 3-ї груп при вживанні яєць (2,22 % проти 8,49 і 10,41 % відповідно; р = 0,013), цитрусових (6,67 % проти 19,96 і 18,78 % відповідно; р = 0,001), шоколаду (2,96 % проти 13,61 і 14,5 % відповідно; р = 0,002).

Вірогідно рідше у дітей, які не отримували НКМ (1-ша група), спостерігались алергічні реакції на прийом медикаментів (4,44 % проти 13,16 і 8,38 % у 2-й і 3-й групах; р = 0,004) (рис. 1).

У той же час ми не отримали вірогідної відмінності за частотою алергічних реакцій у дітей в групах спостереження на вживання фруктів, овочів, риби і м’’яса, хоча тенденція до збільшення несприятливих реакцій на ці харчові продукти спостерігалась у дітей 2-ї і 3-ї груп.

У дітей, які не отримували НКМ на 1-му і 2-му році життя (1-ша група), вірогідно рідше порівняно з дітьми 2-ї і 3-ї груп спостерігався алергічний висип на обличчі (10,37 % проти 39,87 і 36,8 % відповідно; р 0,001) і на всьому тілі (8,89 % проти 18,72 і 19,29 % відповідно; р = 0,014).

У своїх дослідженнях ми отримали вірогідну відмінність у групах спостереження за частотою діарей (4,48 % проти 17,2 і 13,23 % у 2-й і 3-й групах відповідно; р = 0,014) і невірогідну тенденцію до збільшення у дітей 2-ї і 3-ї груп частоти епізодів кашлю, нудоти, діарей, які супроводжувалися підвищенням температури, запорів.

Вірогідну відмінність у групах дітей ми отримали за частотою гострих бронхопневмоній (0,11 ± 0,39 епізоду в дітей 1-ї групи проти 0,26 ± 0,60 і 0,22 ± 0,70 епізоду в дітей 2-ї і 3-ї груп; р = 0,46), кількості госпіталізацій (0,25 ± 0,64 проти 0,56 ± 1,0 і 0,46 ± 0,79 відповідно; р = 0,003), частотою призначення антибіотиків (0,57 ± 0,99 проти 1,23 ± 1,50 і 1,22 ± 1,21 епізоду; р = 0,003), антигістамінних препаратів (0,23 ± 0,84 проти 0,80 ± 1,52 і 0,82 ± 1,42 епізоду відповідно; р 0,001) і пробіотиків (0,88 ± 1,39 проти 1,43 ± 2,21 і 1,38 ± 1,42 епізоду відповідно; р = 0,008).

Таким чином результати нашого дослідження дозволяють зробити висновок, що споживання немодифікованого коров’’ячого молока не лише на першому, а й на другому році життя призводить до збільшення частоти алергічних реакцій і реакцій харчової гіперчутливості у дітей, сприяє збільшенню ризику бронхолегеневих хвороб і діарей, збільшує частоту госпіталізацій і прийому антибіотиків, антигістамінних препаратів і пробіотиків. Отримані результати вимагають проведення подальших досліджень і уточнення механізмів впливу компонентів коров’’ячого молока на імунну систему дитини, механізми формування алергічних реакцій і харчової толерантності.


Источник: “http://www.mif-ua.com/archive/article/13236”

ТОП новости

Вход

Меню пользователя